Водяний млин Потоцьких

Млин стоїть не в самій Печері, а на протилежному березі Південного Бугу, в Сокільці. Побачити його з печерського боку можна, дійти — тільки в обхід, і ця віддаленість багато що пояснює: млин належав до того самого господарства, але жив своїм, промисловим життям.

Збудували його у 1899 році на замовлення графа Костянтина Костянтиновича Потоцького за проектом архітектора Яна Гойріха. Той самий Гойріх кількома роками пізніше, у 1912–1915 роках, звів у Печері господарський двір такими ж капітальними спорудами і перебудовував частини печерського палацу.

Це була не сільська водяна лопать, а промисловий комплекс. За добу млин міг перемолоти до п'ятдесяти тонн зерна. У комплекс входили власне млин, склад і крупорушка. Основними матеріалами стали червона цегла і різнокольоровий граніт, а бічні об'єми прикрасили декоративними вежами — через них уся споруда й досі нагадує радше середньовічний замок, ніж підприємство.

Архітектор передбачив, що річка може обміліти, і проклав уздовж неї канал. Той канал, який місцеві називають Диким, має довжину 1100 метрів і глибину до шести, перепад висот — близько двох метрів, а на початку стояла система шлюзів. На 380-метровій ділянці влаштували штучні перешкоди. Сьогодні саме тут проводять змагання з водного слалому: інженерна споруда позаминулого століття знайшла собі нове застосування.

У 1951 році радянська влада переробила млин на гідроелектростанцію, яка живила навколишні села. У такому вигляді він пропрацював майже сто років від дня побудови — до 1992 року, коли пожежа знищила дерев'яні перекриття, і дах обвалився всередину будівлі. Металеві механізми після пожежі вивезли на брухт; на стінах ще подекуди лишилися ковані елементи декору, які не встигли зірвати.

Відтоді млин стоїть пусткою. Плани його відродити виникали не раз — говорили про базу відпочинку, про готель у стінах млина, — але жоден із них не був здійснений. На початку 2011 року об'єкт пережив рейдерське захоплення. Через будівлю проходить місток, який ззовні не виглядає надійним, і заходити всередину, зважаючи на стан споруд, небезпечно.

Із млином пов'язана й інша історія — фестивальна. Фолк-рок фестиваль, який згодом отримав назву «Млиноманія», уперше провели 7 липня 2007 року в Печері, на Івана Купала; тоді він називався «Землі квітучої краса». Назва «Млиноманія» народилася наступного року, вже під час дійства. З 2008 по 2010 рік фестиваль проходив у Сокільці, біля самого млина, — саме тоді млин і став його символом. Після 2011 року фестиваль повернувся до Печери і відбувається в перші вихідні серпня. Він зростав швидко: півтори тисячі гостей у 2011-му, понад дві тисячі у 2012-му, понад три з половиною тисячі у 2013 році. У 2022-му фестиваль довелося відкласти до мирних часів.

Чутка, не підтверджена. Місцеві жителі припускають, що пожежа 1992 року не була випадковою і що метал вивезли одразу після неї навмисне — аби млин уже не можна було відновити. Підтвердження цій версії знайти не вдалося.